Украинский язык, расставить разделительные знаки.

На коливання і складність мови нарікають старі й малі. Втім, освічена частина суспільства ніколи не була байдужою до своєї мови. Майже завжди перебували прибічники мовного поновлення, навіть реформ мови, а з іншого боку - пуристи-ревнителі чистоти і правильності старих традиційних мовних навичок. Суперечка між ними - це неминущий суперечка, чимось схожий на одвічну проблему "батьків і дітей".
Все більш зміцнюється в свідомості сучасників то, що мова людини - це лакмусовий папірець його загальної культури, що володіння літературною мовою складає необхідний компонент освіченості, інтелігентності.
Літературною мовою називають історично сформовану вищу (зразкову оброблену) форму національної мови, володіє багатим лексичним фондом, упорядкованою граматичною структурою і розвиненою системою стилів. Зближуючись на різних етапах свого розвитку то з книжково-письмовій то з розмовно-усною формою мови, літературна мова ніколи не була чимось штучним і абсолютно чужим народної мови. У той же час між ними не можна ставити знак рівності.
Літераторному мови притаманні особливі властивості. Серед його основних ознак виділяються наступні: 1) наявність обов'язкових певних норм (правил) слововживання наголоси вимови і т. п. 2) прагнення до стійкості до збереження загальнокультурного спадщини та літературно-книжкових традицій 3) пристосованість не тільки для позначення всієї суми знань накопиченої людством, але і для здійснення відстороненого логічного мислення 4) стилістичне багатство полягає у великій кількості функціонально виправданих варіантних і синонімічних засобів, що дозволяє досягати найбільш ефективного вираження думки в різних мовних ситуаціях. (З книги Горбачевич Л. С. "Норми сучасної російської мови").

А что их расставлять?
Так же, как и в русском.

Сало як сало. Чого його й пробувати?