напишіть будь ласка, аналіз вірша "сентиментальна прогулянка" Верлен

Поль Верлен, "Сентиментальна прогулянка"...

Захід променів жаром в вишині
І лілеї бриз ніжив водяні –
В очереті грав квітів хоровод,
Мерехтів журний в тиші сонних вод.
Я бродив один, у полоні сліз,
Берегом ставка, там де верболіз,
Де туман розливсь клубом сірих хмар –
Відчаєм сумним безнадійних мар.
Плакали вони із надривом сил
Голосом качок з тріпотінням крил.
Верболозом тим я бродив один
У полоні сліз і туману плин
Затопив умить променистий жар
У морях блідих водяних примар.
В очереті спить квітів хоровод –
Білий цвіт лілей в тиші сонних вод.

* * *

СЕНТИМЕНТАЛЬНА ПРОГУЛЯНКА

Захід дотлівав. Багряніли хмари,

Вітер колихав білі ненюфари,

Квіти колихав між очеретів,

Над сумним ставком стиха

шарудів.

Я бродив один із жалем кривавим,

Між похилих верб понад сонним

ставом,

Де густий туман уставав з низів,

Де, мов великан, привид чийсь

сизів,

Де ридав відчай в тужних

криках сойки,

Де пливли сичів жалісливі зойки.

Між похилих верб, де бродив один

Я з своїм жалем, не лічив годин…

І упала ніч, і погасли хмари,

Мла оповила білі ненюфари,

Тільки над ставком, між очеретів,

Вітерець сумний стиха шарудів.

Переклад М. Лукаша

Paul Verlaine
Promenade sentimentale

Le couchant dardait ses rayons suprêmes
Et le vent berçait les nénuphars blêmes ;
Les grands nénuphars entre les roseaux,
Tristement luisaient sur les calmes eaux.
Moi j’errais tout seul, promenant ma plaie
Au long de l’étang, parmi la saulaie
Où la brume vague évoquait un grand
Fantôme laiteux se désespérant
Et pleurant avec la voix des sarcelles
Qui se rappelaient en battant des ailes
Parmi la saulaie où j’errais tout seul
Promenant ma plaie ; et l’épais linceul
Des ténèbres vint noyer les suprêmes
Rayons du couchant dans ses ondes blêmes
Et des nénuphars, parmi les roseaux,
Des grands nénuphars sur les calmes eaux.

http://notatka.com.ua/publ/konspekti_urokiv_svitovoji_literaturi_10_klas/urok_54_55_tema_rm_analitichne_doslidzhennja_virshiv_polja_verlena_ta_artjura_rembo/110-1-0-2634

Приклад.

Аналіз вірша Поля Верлена

Верлен радив звертатися до незрозумілих образів та віддавати перевагу нюансам, переливам, а не різким тонам. І хоча Верлен мав на увазі легку неточність уяви, такий принцип відкривав шлях алогізму. Сам Верлен не надавав своєму віршу значення програмного маніфесту, як пізніше сприйняли його поети-символісти. "Не можна ж розуміти "Поетичне мистецтво" буквально", - говорив Верлен, продовжуючи писати ясно та зберігати у своїй творчості традиційні розміри та рими.
Нова поетика Верлена зумовлюється зовсім новим типом поетичного мислення. Поет посилює ритміко-інтонаційну єдність вірша, при цьому послаблюючи логічність та зв'язність поетичного тексту. Головне для нього - єдність враження від вірша. Такий підхід обумовлювався прагненням створити нову універсальну поетичну мову.
Поезія Верлена загострює найсумніші почуття. Поет передає тонкі відтінки і глибокі суперечності душевних поривів. Лунає "Осіння пісня", і відчувається, як осінь впливає на підсвідомість людини і її минуле, немов вона хоче передати людині свою лютість і хмурість.

Вона не залишає його і під час "Сентиментальної прогулянки", коли Верлен блукає на самоті, супроводжуючи свою печаль. Біле латаття у відблиску червоного заходу сумує на озері, загадковість авторського смутку...

http://mirtvoriv.at.ua/publ/sochinenie/zarubezhnaja_literatura/analiz_virsha_polja_verlena_poetichne_mistectvo/6-1-0-445

Анализ на украинском???