С какой басни эти слова? "Історія нас вчить: зі скрути не вийти без належної покути. ". Это Эзоп

Это не Эзоп, а Жан де Лафонтен - "Зачумленные звери".

ЗАЧУМЛЕНІ ЗВІРІ Жан де Лафонтен
Небесна кара, що її за гріх

Великий наслано на всіх,
Чума — нещадна, люта сила, Спроможна все живе за день
До решти винищити, впень,
Нещадно звірину косила.
Не кожен хворий помирав,
Та кожен дні лихої скрути
Хотів як-небудь перебути.
Було звіроті не до справ:
Уже не йшли на полювання .
Ні хитрі лиси, ні вовки,
І велелюбні голубки Забули любування. Лев скликав раду і сказав:
«Напевно, кару Бог послав
Нам за чиюсь тяжку провину.
У кого з нас найбільший гріх,
Хай жертвує собою й від загину
Рятує всіх.
Історія нас вчить: зі скрути
Не вийти без належної покути.
Покаймося ж, мов на духу, при всіх
У всіх своїх тяжких провинах.
Я маю на душі великий гріх:
Я стільки з'їв овець невинних!
Куди подітись від гріха?
Того ще мало:
Я, бувало,
З'їдав і пастуха.
Я жертвую собою, як немає
У вас гріхів.
Та закликаю вас
Покаятись, як я, бо вмерти має
Найбільший грішник серед нас» .
«О царю! — каже Лис. —
Сумлінність ваша може
Всім бути за взірець.
Але хіба то гріх?
Та, може,
Ви, ївши тих дурних овець, їм честь велику виявляли.
А щодо пастухів — який то гріх?
Вони нам стільки дозволяли,
Що краще б їх поїсти всіх ».
Підлесники аплодували.