за що? За що стільки муки, горя та сліз додають людям люди, коли й так життя таке коротке і таке сумне? "Каторжна"

я думаю так - основная причина в том что людей СЛИШКОМ МНОГО
Земля вообще перенаселена
людям не хватает личного жизненного пространства
одиноко живущие в отдельном жилье люди более спокойны
а те у кого дом чёрт-те что творится которые лишены возможности спокойно отдохнуть и даже нормально выспаться - срываются на окружающих
и дальше идёт цепная реакция

Моя точко зора дуже проста і дуже моя: мені не до вподоби.

Якщо оцінювати людське життя за мірками історії, можна сказати, що воно дуже нетривале. Здавалося б, ці роки можна було б провести щасливо і в суцільний радості, але чомусь це відбувається зовсім не так часто, як того хотілося б. Одні люди ранять інших, завдають їм образи і змушують плакати. Але ж життя таке швидкоплинне, невже комусь хочеться витрачати його на сварки, лайки і склоки? Чому так відбувається? Як зробити людське життя щасливішим?

Зробити це – дуже складно, адже найвидатніші філософи в усі часи над цією проблемою билися, але так нічого путнього і не досягли. Як не крути, а розладів в людському житті не уникнути. Повністю усунути їх ніяк не вийде, можна лише спробувати звести до мінімуму. Першим кроком для цього має бути всепрощення. Погодьтеся, кожен колись хотів помститися і у відповідь на зло по відношенню до себе заподіяти зло комусь іншому. Приміром, якщо у людини проблеми на роботи і на нього накричав начальник – це зовсім не привід мстити йому чи зривати зло над кимось із домочадців. Набагато краще було б просто забути і пробачити, адже життя і так важке, навіщо робити його ще важчим? Другим кроком до поліпшення життя на Землі може стати контроль над самим собою. Дуже важливо стежити за своєю мовою і показаними емоціями. Багато людей роблять вигляд, що образити їх дуже складно, але насправді кожна людина дуже ранима і образити її дуже просто. Тому, перед тим, як сказати щось емоційно і різко, осмикуйте себе і думайте, чи дійсно ситуація від цього покращиться. Звичайно, стежити потрібно не тільки за словами, а й за діями. Люди не так сильно відрізняються, навіть якщо рівень їхнього доходу і соціальний стан відрізняється. Те, що хтось бідніший за тебе, не дозволяє тобі зневажати його, адже рано чи пізно ви можете помінятися з ним місцями.

Втім, що б людина не робила, вона відповідає і контролює тільки себе. Навіть якщо почати робити світ кращим з себе самого, немає ніякої гарантії, що твоєму прикладу послідують інші. Потрібно бути готовим, що оточуючі люди залишаться такими ж злими і навряд чи будуть сильно утримуватися, щоб не завдати тобі образу. Потрібно завжди бути готовим до чогось неприємного навіть від найближчих людей. Якщо це сталося, важливо поставитися до цього філософськи, адже людина сама по собі слабка, і може лише прагнути все життя стати краще.