20-летие Украины. и какие ассоциации за эти 20 лет у вас создались?

Американские горки, а не жизнь

Какими бы словами они ни описывали свои достижения, у их руководителей не хватает зрелости, что бы оценить, что они почти ничего не смогли сделать для своего народа-- трудолюбивого и ставшего усилиями тогдашними депутатами свободным от России. Вот и вспоминаешь мудрую сказку старика- отца про прутики и веник. Много времени потеряно зря-- мы были слишком тесно кооперированы в экономике, чтобы интеграция прошла с выгодой для всех.. . Вот и получилось-- газ в России, а на Украине трубы.. . которые вполне могут стать и бесполезными...

главное не сама независмость
а правильно ее восспользоваться
есди у украинцев это получилось, то это хорошо
если нет то очень жаль
тем более просто так независимость никто не дарит как это сделала Росся

Отож, усі ці роки ми були разом – ділили радість і труднощі, святкували і печалилися, працювали і вчилися, вчилися… Вчилися жити у новій державі, вчилися демократії, вчилися говорити правду, вчилися бути УКРАЇНЦЯМИ… Бути сильними! Відрізняти добро від зла, зерно від полови, політиків від політиканів.. . Не все вдалося на цьому важкому шляху, не все змогли, не всьому навчилися.
Та ці роки стали випробовуванням на зрілість і терпіння, на толерантність і нарешті – на здоровий глузд у державі, що вистраждана поколіннями українців, за яку віддано скільки життів і крові, крові наших предків
Ми не стояли на місці – ми йшли, хоч і нині дехто забуває: не помиляється лише той, хто нічого не робить. А ми ж були дітьми, нам і сьогодні лише 20! Ми, можливо, лише закінчили школу, профтехучилище, у нас ще немає навіть вищої освіти, ми ще вчимося… І у нас попереду – ще ціле життя.
І все ж ми стали мудрішими, ми багато чого збагнули і зрозуміли. Ми вже інші. Ми сильніші, ми стійкіші, ми вчимося далі. Вчимося не лише працювати і творити, вчимося навіть думати. Навіть перед тим, як кинути в урну виборчий бюлетень.
Бути господарями на своїй прекрасній і чарівній землі – це, виявляється, не так легко і цю відповідальність витримав не кожен. Майже тисячу років, з часів Київської Русі, українці прагнули вільно жити, сповідувати свої традиції та звичаї не зазнаючи при цьому поневірянь та утисків. Та попри все українці боролися за свою свободу.
Борітеся – поборете! І ми обов’язково поборемо все, що так дошкуляє нам сьогодні. І цей день нової Перемоги обов’язково настане! І тим швидше, чим свідоміше ми працюватимемо на благо Батьківщини, проникнемося почуттям патріотизму до свого міста та України.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов'їну!

типа в хохляндии праздник

Да как сказать! Чуть ли не в деревнях газ в домах Не говоря о нас про города

надо отметить. вышли сало здравствуй мама