А ЕВРОПА это будущая РФ?

ну да мы их уже 2 раза захватывали

Надо у саудитов спросить

судя по Забайкалью, не дай бог.

Это чтоб у нас гомики и нарики толпами скакали? Нет уж, нет уж - Усраина цэ Европа!

Европу затопит. Ледники тают с ускорением.

Путин предлагал в 2004-м Единое Экономическое и политическое пространство от Лиссабона до Владивостока.

Под проектом создания этого Единого пространства были поставлены подписи Франции, Германии и России. И расчитан он был на 15 лет подготовки.

Судя по его авторитету и политическим успехам, похоже, что у него это в итоге получится.

Не хочуть дружить. Привыкли жить в колонии США.

Это будущее игил.

Европа-будущая пустыня!

Хоч дивися на мене, та ба — не вгадаєш!
Відкіль родом і як зовуть — нічирчик не знаєш!
Коли трапилось кому у степах бувати,
То той может прізвище моє угадати.
А в мене імя не одно, а єсть їх до ката!
Так зовуть, як налучиш, на якого свата;
Жид з біди за рідного батька почитає;
Милостивим добродієм ляхва називає;
А ти як хоч назови — на все позволяю,
Аби лиш не крамарем — за те то полаю.
Тепер бачу на світі біда, що мене сцурався рід.
Не бі[й] сь, як був багат,
То тобі казали: Іван-брат.
А тепер, як нічого немає,
То ніхто не знає.
А як розживеться голота — та загуля,
То тоді до чорта роду, і всяк пізнає!
Відкіль родом я на світі — Всяк із вас хочет знать приміти.
Жен в Січ немає,
Всяк теє знає.
Хіба скажеш з Рима родом,
Або з пугача дід мій плодом?
[Но в тім собі мислиш,
Інаково лівиш!
У нас сугаків тільки сліди]
Дикі коні нам сосѣди
Та Дніпрово стрем'я — То наше плем'я.
Трохи ляхва угадала,
Що лошака даровала.
Глянь на герб знаменитий,
Він висить на дубі.
Правда, як кінь в степній волі,
То так козак не без долі,
Куди хочет — туди скачет,
За козаком ніхто не заплачет.
Гай-гай" Як я молод бував, що то в мене за сила була!
Було ляхів борючи, і рука не мліла,
А тепер і вош сильніша від ляхів здається,
Плечі і ноги болять, як день попоб'єшся!
Так-то, бачу, недовга літ наших година:
Скоро цвіте і в'яне, як у полі билина.
Хоча ж мені і не старшно на степу вмирати
Та тілько жаль, що нікому буде поховати:
Татарин цурається, а лях не приступить,
Хіба яка звіряка за ногу в байраки поцупить.
І справді, пристарівшись, на Русь піти мушу,
Ачей там [о] бпоминають попи мою душу.
Тілько ж мені і нечас і де вмирати,
Бо ще ж мене влечет охота з ляхами гуляти.
[А жай мені що-небудь крикнуть для смерті.]
Лиш жиду або ляху мушу іще носа втерти!

Будущий Китай.. у США судьба такаяже