Чи знаєш ти, як сильно душу б`є безжальний дощь?
Так ніби він завжди чекав лише мене.
А як болить зимовий спокій нашого вікна,
Ніжно пастельний, як i твій улюблений Моне.
Така як ти
буває раз на все життя
і то із неба.
Така як ти
Один лиш раз на все життя
не вистачає каяття,
коли без тебе я...
Забути все здається я б ніколи не зумів,
Новий дзвінок скидає відлік волі на нулі
І погляд твій - він вартий більше ніж мільони слів
Вічно далекий, як і твій улюблений Далі.
