У найпоширенішому визначенні демократія ототожнюється з народовладдям і визначається, як державний лад, що ґрунтується на владі народу і гарантує залучення громадян до процесу прийняття політичних рішень.
Ідеї громадянської рівності розвивав ще давньогрецький демократ Протагор, а вперше вжив термін "демократія" ("демос" – народ, "кратос" – влада) інший давньогрецький мислитель – Фукідід.
Ще в античній Греції Протагор, Горгій, Тразімах, Псевдо-Ксенофонт по-різному трактували це поняття.
У праці "Політика" Аристотель сформулював первинне визначення демократії. "Більш-менш чистою демократією є така, що забезпечує рівність – вона передбачена законом даної держави, і бідні не зазнають більшого пригнічення, ніж багаті; верховна влада не належить жодному з цих прошарків, обидва вони беруть в ній участь. Якщо, як вважає дехто, свобода і рівність є найважливішими ознаками демократії, то це знайшло свій вияв, головним чином, у тому, щоби всі брали участь у державному управлінні. А тому, що народ представляє у демократії більшість і постанови більшості мають вирішальне значення, такого роду державний устрій і є демократією". Давньогрецькі мислителі пов’язували форму державного управління з суспільним життям і умовами суспільного розвитку.
Треба відмітити, що у Стародавній Греції рабів і чужоземців не відносили до громадян, тобто демосу.
Демократія мала для вільних громадян велику цінність, про що свідотствує промова Перікла при похованні воїнів або клятва афінян.
Демос — в Древней Греции свободные граждане, имеющие гражданские права, но не принадлежащие к аристократии;
Демос — в Древней Греции божество — персонификация народа;
Демос — название романа английского писателя Джорджа Гиссинга;
Демос — первый российский интернет-провайдер;
ДЕМОС — операционная система, советский клон юНИКС, созданный на основе ВСД;
Демос — издательство в Одессе, существовавшее в начале 20-го века;
Демос — название нашего мира в дилогии Сергея Лукьяненко «Черновик»— "Чистовик".