А сотню вже зустріли небеса.. Летіли легко,хоч Майдан ридав.. І з кров ю перемішана сльоза.... А батько сина ще не відпускав.. Й заплакав Бог,побачивши загін-- Спереду--сотник ,молодий,вродливий, І юний хлопчик в касці голубій , І вчитель літній--сивий-сивий.. І рани їхні вже не ´їм болять.. Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.. Як крила ангела,злітаючи назад, Небесна сотня в вирій полетіла... 21 02.2014