Уявіть себе опозиціонером по відношенню до уряду Пілсудського. Виступіть з аргументованою критикою його режиму вказавши

Наприкінці 1930-х років стратегія ізоляції, з якою Пілсудський сподівався політичне знешкодити правицю одразу після свого перевороту, спрацювала проти його угруповання. Особисті харизма та влада Пілсудського затьмарювали цей напрям упродовж його життєвого шляху, але тоді його епігони опинилися в скруті ідеологічною бідністю та браком соціальної бази санації. Отже, врешті-решт вони скотилися до "патріотичного шантажу", до спроби придушити опозиційний бойкот партій перетворенням останніх парламентських виборів 6 та 13 листопада 1938 року на плебісцит стосовно підтвердження недавньої анексії Цешинського регіону від Чехословаччини.

Коротко кажучи, коли міжвоєнна Польща увійшла у свій останній рік, "власність" режиму над державою була врівноважена ідеологічним насичуванням суспільства різними опозиційними партіями та їхнім політичним керівництвом їхніх класів.

Із загостренням німецької загрози 1939 року уряд вдався до мирних дій стосовно своїх внутрішніх супротивників. Його усвідомлення сили громадянського почуття без сумніву вплинуло на впертий опір тиску Гітлера. З іншого боку, виклик напівфашистської правиці, яка складалася з найдинамічніших опозиційних партій, був врівноважений тим фактом, що режим був уже націоналістичним, мілітаристським та авторитарним. Помилки та слабкості міжвоєнної Польщі були численні і серйозні: необережний дисбаланс між прикордонням та інституціями, відчуження етнічних меншин, сільське перенаселення та індустріальна відсталість, політичне сповзання від первісної напівдемократії до напівдиктатури Пілсудського, а потім до спазматичного авторитаризму його спадкоємців. Але в жодному разі вони не виправдовують рішення її сусідів вчинити п’ятий її поділ у вересні 1939 року. Своїм героїчним опором у цій кампанії і протягом наступних років окупації польський народ продемонстрував, що він подолав найбільш деморалізуючу помилку старої держави в останнє сторіччя її занепаду: брак готовності принести особисті та корпоративні жертви для врятування держави як цілого. Під час Другої світової війни Польща у своїй черговій боротьбі за власну свободу знову боролася за Європу.