Какой ваш любимый стих на украинском языке?Очень срочно надо!Плизз помогите.

Ти загадка моя,
Ти сфінкс моєї долі,
моїх пекельних кіл склепіння голубе,
розгублений актор,
що раптом, збився з ролі.
Ти п"єсу завалив, але зіграв себе.
О, Боже мій, які побачила я очі!
Як голос твій лунав,
лишався на віки,
а п"єса собі йшла.. .
А ми були як вітри,
що зводили свій храм без дотику руки,
ти загадка моя...
Ти вигадка моя!
Ліна Костенко

++++
Коли потяг у даль загуркоче,
пригадаються знову мені
дзвін гітари у місячні ночі,
поцілунки й жоржини сумні...

Шум акацій.. .Посьолок і гони.. .
Ми на гору йдемо через гать.. .
А внизу пролітають вагони,
і колеса у тьмі цокотять.. .

Той садок, і закохані зори,
і огні з-під опущених вій-
Од проміння і тіней узори
на дорозі й на шалі твоїй.. .

Твої губи - розтулена рана.. .
Ми хотіли й не знали - чого.. .
Од кохання безвольна і п'яна,
ти тулилась до серця мого.. .

Ой ви, ночі Донеччини сині,
і розлука, і сльози вночі-
Як у небі ключі журавлині,
одинокі й печальні ключі...

Пам'ятаю: тривожні оселі,
темні вежі на фоні заграв.. .
Там з тобою у сірій шинелі
біля верб я востаннє стояв.

Я казав, що вернусь безумовно,
хоч і ворог - на нашій путі...
Патронташ мій патронами повний,
тихі очі твої золоті...

Дні пройшли.. .Одлетіла тривога.. .
Лиш любов, як у серці багнет-
Ти давно вже дружина другого,
я ж - відомий вкраїнський поет.

Наче сон.. .Я прийшов із туману
і промінням своїм засіяв.. .
Та на тебе, чужу і кохану,
я і славу б, свою проміняв.

Я б забув і образу, і сльози.. .
Тільки б знову іти через гать,
тільки б слухать твій голос - і коси,
твої коси сумні цілувать.. .

Ночі ті, та гітара й жоржини,
може, сняться тепер і тобі...
Сині очі в моєї дружини,
а у тебе були голубі.
В. Сосюра
++++
Ну скажи — хіба не фантастично,
Що у цьому хаосі доріг
Під суворим небом,
Небом вічним,
Я тебе зустрів і не зберіг!
Ти і я — це вічне, як і небо.
Доки мерехтітимуть світи,
Буду Я приходити до Тебе,
І до інших йтимуть
Горді Ти.
Як це все буденно!
Як це звично!
Скільки раз це бачила Земля!
Але ми з тобою.. .
Ми не вічні,
Ми з тобою просто — ти і я.. .
І тому для мене так трагічно
Те, що ти чиясь, а не моя.
В. Симоненко

гуморески тут знайдете
http://www.ukrlit.vn.ua/lib/pustoviy/zxt3k.html

Мне, как москвичу, больше всего, конечно, нравится вступление к поэме "Катерина" Тараса Шевченко ("Кохайтеся, чорнобриви, Та не з москалями... ". Прикольная штука. и недолгая, и про любовь.

из Энеиды Котляревского любой кусок