Ф. М. Достоевский. Преступление и наказание

Жанр - социально-психологический полифонический философский роман. Почему - объясняйте сами.
Про Лужина - переводите с украинского. Ибо мне некогда. А наказание Раскольникова началось с убийства. Он сам потом скажет: "Я не старуху, я себя убил!.. "
Образи Свідрігайлова та Лужина

Все предрассудки истребя,
Мы почитаем всех нулями,
А единицами – себя.
Мы все глядим в Наполеоны;
Двуногих тварей миллионы
Для нас орудие одно, -
писав О. С. Пушкін про людську природу в романі «Євгеній Онєгін» . Ми вже знаємо, що «дивися в Наполеони» Родіон Раскольников. Однак Ф. М. Достоєвський виводить в романі «Злочин і кара» двійників цього героя, що міркують приблизно так само. Це Аркадій Іванович Свідрігайлов та Петро Петрович Лужин. Вони обидва вкрай неприємні Раскольникову – десь підсвідомо той розумів, що Свідрігайлов та Лужин також вважають себе «надлюдьми» , а вчинки їхні вважав безчесними; таким чином Родіон Романович мав можливість ніби побачити себе збоку, і картина виявилась відразливою… Петро Петрович Лужин

«Это был человек лет 35... Пухлое, круглое и немного курносое лицо его было цвета больного, тёмно-жёлтого, но довольно бодрое и даже насмешливое. Оно было бы даже и добродушное, если бы не мешало выражение глаз, с каким-то жидким водянистым блеском, прикрытых почти белыми, моргающими.. . ресницами. Взгляд этих глаз как-то странно не гармонировал со всею фигурой, имевшею в себе даже что-то бабье, и придавая ей нечто гораздо более серьёзное, чем с первого взгляда можно было от неё ожидать» .
Лужин був родичем Марфи Петрівни Свідрігайлової. Щоб залагодити свою провину перед Євдокією Раскольниковою, поміщиця й познайомила дівчину з ймовірним нареченим. Оцінивши вроду Євдокії Романівни, Петро Петрович запропонував їй одружитись. Він вважав, що небагата й зганьблена дівчина повинна бути щасливою, отримавши таку пропозицію, а потім все життя «цілувати йому руки» від вдячності.
Коли Петро Петрович зрозумів, що Раскольникова не вийде за нього заміж (брат вважав, що фактично продаючи себе такому чоловіку, як Лужин, Євдокія нічим не відрізнятиметься від повії), то всіляким способами намагався зганьбити Родіона Романовича та його знайомих. Він повідомив Пульхерії Олександрівні, що її син спілкується з повією, а згодом звинуватив Соню Мармеладову в крадіжці, підкинувши їй гроші. Ницість Лужина було викрито.

Лучше прочитайте книгу, и сразу всё поймете, вместо того, чтоб в компе висеть.