красивые стихи на украинском языке знаете? напишите!

Чужий, чужий... Байдужий і далекий... Вже й не згадаю, що було колись. Струсили осінь з крил всоїх лелеки, Зронило небо ціле море сліз. За ким ти плачеш, хмаронько крилата? За тим, що більш до мене не прийде? Він сліз не варт... Я співчуття не варта... Ніхто вже мого серця не вкраде. Й він не зрозуміє. Бо йому не треба. Навіщо знати, що комусь болить? Стою одна-однісінька просто неба. Його нема... Захмарилось... Дощить...

Ой, летіли дикі гуси, Ой летіли у неділю дощову. Впало пір'я на подвір'я, Закотилось, як повір'я, у траву. Ой, летіли дикі гуси, Ой, летіли дикі гуси через ліс. Не кажи своїй подрузі,Хто тобі корали зоряні приніс. Як постука нічка темнаУ віконце знов, Не питай мене даремноПро мою любов. Ой, летіли в день осіннійДикі гуси до самотньої верби, Там, де двоє, там - весілля, А, де троє - перші ягоди журби. Ой, летіли до світанняДикі гуси через марево ночей, Бережи своє коханняТи, дівчино, від корисливих очей. Ой, летіли понад вечірДикі гуси через ліс і зелен гай, Ти відкрий подрузі двері,Але серце їй своє не відкривай.

Існують рiзнi рiвнi iнтелекту.
На першому живуть, немов трава.
Мети нема. До iстини далеко.
Їм байдуже – сiвба це чи жнива.

На другiм рiвнi бiльшiсть проживає.
В трудах, немов мурахи, день у день.
Чи є душа? Жива чи неживая?
Нi мрiй, анi поезiй, нi пiсень!

На третьому ти – iстинно людина!
Бо можеш усвiдомити, хто ти,
Пiднятись над собою й свiтом дивним,
Крiзь бiль i радiсть з гiднiстю iти.

Четвертий рiвень – це вже Iскра Божа,
Це свiтлий розум, посланий з Небес.
Вiн розумiє все i навiть може
Собою правити, мiнять себе!


Є філософія бажань:
Якщо їх всі задовольнити,
Не буде смислу далі жити!
Як хочеш жити, то бажай!


* * *
Якщо ти хочеш Душу зберегти,
Не дати вмерти їй від суму й болю,
Роботою рятуйся і любов'ю.
Душа не може жити без мети!
* * *
Високу любов вам відчути вдалось?
Це радість гармонії світу природи,
Це магія світла жіночої вроди
Й відсутність бажання привласнити щось.