Если православный увидел, что другой христианин православный изменяет своей жене, то какие его действия согласно Библ.?

Православные к сожалению редко действуют в согласии с Библией. Чаще в согласии с преданиями или как им скажет их религ. руководитель.

Не знаю ни одного такого. Не должно так поступать православному христианину. Таковых надо искать среди называющих себя православными, но это уже другая тема!

Пригласить к себе домой его жену на чашеку кофе и утешить ее) . Я сказал утешить... А Вы о чем подумали?)

Интересно, как он увидел? Может, он сам все это и организовал?

присоединиться к ним

Смею предположить, что поскольку библия книга еврейская, то порядочный еврей таки должен на этом заработать!

побудить его признатся в измене если нет то самаму здать )

ОБГОВОРИВШИ смертні наслідки продовжуючого гніву, Ісус звернув увагу на сьому з Десятьох Заповідей, кажучи: „Ви чули, що сказано: ‚Не чини перелюбу’”.— Матвія 5:27; 2 Мойсеєва 20:14; 5 Мойсеєва 5:18.
Під Божим законом, кара за перелюб була дуже сувора — смерть для обох винуватих. Навіть карали заручену жінку, коли вона мала статеві зносини з чоловіком, іншим з яким була заручена. — 5 Мойсеєва 22:22—24.
Проте, Ісусові слова значать щось більшого ніж, щоб тільки забороняти перелюб. „А Я вам кажу”, Він сказав: „що кожен [тобто кожен одружений чоловік] , хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм”. (Матвія 5:28) При іншій нагоді, Ісус поєднав перелюб з неморальними бажаннями у серці людини: „Бо зсередини, із людського серця”, Він сказав, „виходять лихі думки.. . перелюби”. (Марка 7:21, 22) Це можна бачити з того, що сталося з Давидом, який дивився й розпалився до дружини іншого чоловіка, доводячи його до перелюбу. — 2 Самуїлова 11:2—4.
Тут Ісус не говорить про випадкову неморальну думку, яку людина негайно відкидає. Краще, Він говорить про стан у якому чоловік „дивиться” на жінку, і розвиває похітливе бажання до неї. Бог, Який „бачить чин серця”, знає, що одружений чоловік, який бажає вчинити перелюб, вчинив би його, якби тільки мав нагоду. (1 Самуїлова 16:7) Бог дивиться на такий вчинок немов він уже був вчинений „у серці його”, джерело любові, бажань та спонук
У своїй Нагірній проповіді Ісус Христос ствердив: «Також сказано: «Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового» . А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб» (Матвія 5:31, 32). Крім того, пояснивши фарисеям, що Мойсеєва поступка щодо розлучення з дружиною відрізняється від розпорядку, який існував «спочатку» , Ісус сказав: «А я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу [«розпусти» , Хом.] , і одружиться з іншою, той чинить перелюб» (Матвія 19:8, 9). Сьогодні, як правило, розрізняють значення слів «розпусник» і «перелюбник» . Розпусник — це неодружена особа, яка добровільно вступає в статеві стосунки з особою протилежної статі. Перелюбник — це одружена особа, котра добровільно вступає в статеві стосунки з особою протилежної статі, яка не є її законним подружнім партнером. Однак термін «розпуста» , яким перекладається грецьке слово порне́іа, включає в себе всі види недозволених статевих стосунків поза біблійним шлюбом. Отже, Ісусові слова, записані в Матвія 5:32 і 19:9, означають, що єдиною підставою для розлучення, яке розриває подружні узи, є порне́іа, вчинена одним з подружніх партнерів. У такому разі християнин, якщо захоче, може скористатися правом на розлучення і після такого розлучення буде вільний одружитися з іншою особою, яка має на це право (1 Коринтян 7:39).
Отже згідно Біблії, якщо чоловік або дружина зрадили своєму подружньому партнеру, то невинний має право вибору або розвестися або пробачити.
Якщо ви бажаєте більше дізнатись правди з Біблії, тоді звяжіться зі Свідками Єгови у вашому регіоні. Вибачте, що пишу не по Російськи.