Здравствуйте Друзья! Как называется ваша Родина, за что вы её Любите?

Я ходил по горам, я глядел меж лугов…
Журавлинные очи родных родников…
Издалека выслущывал щум тросников…
И ночного аракса медлительный ход…
Здесь я дружбу узнал и любовь и почет…
Можно ли дущу из сердца украсть?.. .
Никогда…
Ты дыхание мое ты мой хлеб и вода…
Передо мной распахнулись твои города…
Вес я твой навсегда в сыновья тебе дан…
Азербайджан… Азербайджан…

Люблю, не люблю, но всегда гордилась-Украина.

До українців
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми українці?

І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється,
І що ми на Вкраїні - таки український народ,
А не просто населення, як це у звітах дається.

І що хміль наш - у пісні, а не у барилах вина.
І що щедрість - в серцях, а не лиш у крамничних вітринах.
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край - територія, а не Вкраїна.

Я до себе каже і до кожного з вас - Говори!
Говоримо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
Запитайте у себе: відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати?

Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості нашій збагнути незмога,
Чим солодший од меду нам видався чад забуття
Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога.

Українці мої! То вкраїнці ми з вами, чи як?
Чи в "моголах" і вмерти судила нам доля пихата?
Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк,
Що розцвів нам у думах смиренністю "меншого брата"?

Українці мої! Як гірчать мені власні слова.. .
Знаю добре, що й вам вони теж - не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.

Я вже й сам ладен мовить: "Воно тобі треба?. . Стерпи! "
Тільки ж хочу, вкраїнці, спитати у вас нелукаво:
Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи?
Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?

То хіба ж не впаде, не закотиться наша зоря,
І хіба не зотліє на тлін українство між нами,
Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря
Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?

Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до Ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна.. .

Наша родина там, где жопа в тепле ! :)

Россия матушка!! ! за то что она меня породила выростила)) ) и просто она моя родина!!

А что такое РОДИНА, и ЗА ЧТО её надо любить?
По-моему, важнее знать кто твои предки и любить своих родителей.

Моя Родина - Советский Союз,
Я об этом вслух сказать не боюсь,
Я за доллары не продаюсь,
Моя Родина - Советский Союз!

Россия! Она моя Родина и я ее люблю! За бескрайние просторы и широкую российскую душу! И за многое другое!

Привет! Моя родина Украина, и люблю я её не за что-то, авопреки всему. Я горжусь, тем, что я украинка.