Какая самая замечательная украинская народная песня? Которую Вы обожаете?

Нич яка мисячна в исполнении Квитки Цисык. У меня на мире есть, послушайте не пожалеете. А еще "Їхав козак за Дунай", "Ой чий то кінь стоїть", "Туман яром"....

У меня нет таких!

Стоит гора високая, а пид горою гаю, гай.
Зелений гай густесенький, неначе справди рай.

Всех не упомнешь
Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная! Так, Максим правильнее.

Дывлюсь я на небо...

Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Сядемо вкупочцi тут пiд калиною -
I над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, - срiбною хвилею
Стелеться полем туман.

Гай чарiвний, нiби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Он на стрункiй та високiй осичинi
Листя пестливо тремтить.

Небо незмiряне, всипане зорями, -
Що то за божа краса!
Перлами ясними ген пiд тополями
Грає краплиста роса.

Ти не лякайся, що нiженьки босi
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вiрная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - нi вiтру, нi хмар:
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.

Ти не лякайся, що можуть пiдслухати
Тиху розмову твою:
Нiчка поклала всiх, соном окутала, -
Анi шелесне в гаю.
Сплять вороги твої, знудженi працею, -
Нас не сполоха їх смiх.
Чи ж нам, окраденим долею нашею,
Й хвиля кохання - за грiх?

Не совсем народная, но доработка народная.

Цвите терен!

ой, / при лужку... садок вишневый коло хати... щедрик... срождеством вас!!!

вот ента http://www.youtube.com/watch?v=GASFz8JTOag

Нэсэ Галя воду, Нiчь яка мiсячна.. . Много хороших песен, язык певучий, весь как песня звучит...

Нич яко мисячна. (Извините если с ошибками)

Скоро будет - Ой, мороз, мороз

Тыж мени пидманула, тыж мени пидвела, тыж мени молодого з ума разума звела...

Ой на горі два дубки)
Чорнобривці насіяла мати...

Горіла сосна

Рідна мати моя ти ночей не доспала
Ти водила мене у поля край села
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка
В тихім шелесті трав, щебетанні дібров
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка
І засмучені очі і щира любов...