Шановні, ви лише уявіть, як важко бути росіянином.

У тебе жахлива доля аутсайдера з манією. Все твоє життя складається із замкнутих циклів.

Спочатку за доброю російською традицію ти маєш вихвалятися фантазійним імперіалізмом, опорою для якого є пара вуличних нужників. Але ти хизуєшся цим: на голу дупу ти вішаєш дідів орден і уявляєш, що твій піструн більший за ядерну ракету, сховану під бункером царя. Це єдине, що тебе тримає. Але ж ти росіянин, ти повинен бути голим й босим, але величним. Ти найкращий з людей.

Ти роздуваєш щоки, пускаєш пафос і відчуваєш себе всеосяжним. У тебе є телевізор, сила, армія і Семенович (так, це колективна власність, думаєш ти). Майже бог.

А потім цей стан, як цвях вбитий у труну, проштрикується відчуттям обісраності. У тебе починаються проблеми з обличчям. Все, що ти казав, все, що тобі обіцяли, – не збулося і не збудеться ніколи.

«Киев за три дня»
«Мы в Херсоне навсегда»
«Вкусно и точка будет ещё лучше Мака»
«Запад вас бросит»
«Вам никогда не дадут танки»
«Санкции не сработают»
«Мы держим мир на газовой игле»
«Украина этой зимой замёрзнет и останется без канализации»

Все це змивається разом з вчорашніми пельменями у вкрадений унітаз. Тебе кинули. Тобі боляче, бо ти не розумієш, як це може бути. «Боги не мають бути скривджені! Вони! Вони… Вони… не ми?..»

Ось тут ти розумієш, що ти звичайне нікчемне посміховисько, розчавлене власною державою й українцями. Починаєш пити від відчаю. Чарка за чаркою. І на другій пляшці тобі знову хочеться хизуватися фантазійним імперіалізмом…

Чи є з цього вихід? Ні. Ти руський – з тобою пох. Доречі, що з хлєбалом?

Что можно сказать о тех, кто арестовича цитирует?
Я так грубо не выражаюсь, поэтому промолчу

Ну, а кого цитировать? Он до недавнего времени был советником президента и его говорящей головой, так что...

Бобриху свою можешь
Соловья
Гордость же нации

Кого? Скабееву что ли с Соловьевым? Так они же просто журналисты, какой смысл их цитировать? Говорят себе что то, ну и пусть говорят, мне до них дела нет. Гораздо важнее что говорят официальные лица и вот тут уже есть смысл послушать... Конечно, неприятно слышать, что украинское правительство, своих же людей за дебилов считают, но это факт и ничего ты с этим не поделаешь, тем более, как показывает практика, оно (украинское правительство) не так уж и далека от истины.

Главное, чтоб тебе приятно было слушать своих оленей)
Должность арестовича хоть знаешь?

Точно
У пятилетнего человека оно может быть, а семидесятилетний и не подозревать о его существовании

Я вообще не уверен, что возраст ума прибавляет....Но фиг знает, может это из-за паркинсона, потому что у меня ума становится все меньше и меньше

Естественно не прибавляет
Опыт жизненный - да
Но он очень у всех разный

Вот ты прям с языка сняла))) Тоже считаю, что значение опыта преувеличено, хотя без него конечно, никуда)) Я спать пойду, спокойной ночи тебе! Надеюсь, что это будет буквально спокойная ночь Было здорово с тобой говорить))

Спасибо)
Спокойной ночи

Сложновато разбирать.Хотя немного чешский знаю.

К счастью, сейчас у каждого переводчик под рукой

Ну украинский и похож вроде и отличается.

Таки да

Ну дело в привычке.Живём с женой в Чехии и не напрягает вовсе.Сейчас уже на 4 года застряли в масквабаде и язык забываем и вообще просто огромная помойка в гестаповском концлагере.