«Ой ти, Галю» – первозданная версия
Їхали хозари із Дону додому,
Умовляли Галю їхати з собою:

Ой ти, Галю, Галю молодая,
Умовляли Галю їхати з собою.

Єдєм, Галя, с намі, мудримі жидамі,
Будеш жить получше, чем у родной мами.

Не слухає батька Галя молодая,
До жидів на воза весело сідає.

Ті ж повезли Галю курними шляхами,
Крутими ярами, темними лісами.

Розтинали Галю масними руками,
Прив‘язали бідну до *** косами.

Попід ноги Галі накидали хмизу,
Запалили сосну ізверху донизу.

Сосна догоряє,