помогитеееее!!! будь ласкааа!!! епідейктична промова до державного свята

Епідиктичний ( або прикрашувальний ) рід промови складається з двох частин: з похвали і догани, які, особливо похвала, можуть поділятися на багато інших видів: похвали на честь бога, людини, звірів, істот, позбавлених душі, долі. Одні похвали можна назвати незалежними, коли, наприклад, якусь річ або особу вихваляємо на основі різних її дарувань; — інші [похвали] залежні від часу, місця, нагоди, а саме: поздоровлення, привітання, прощання, подяки, вручання подарунків, присвячення праць. Ці останні здебільшого короткі, їх називають офіційними, бо в них ми виконуємо свій обов’язок перед друзями або добродіями, бажаючи їм щастя або вітаючи. Однак промови будуть часом громіздкими і довгими, особливо ті, які виголошуватимуться від імені багатьох, чи всього суспільства або держави.

6 грудня 1991 року Верховна Рада прийняла Закони “Про оборону України” та “Про Збройні Сили України”. Тому саме ця дата увійшла в історію сучасної Української держави як День Збройних Сил України.

Після розпаду Радянського Союзу та проголошення у 1991 році своєї незалежності Україна успадкувала одне з найбільших угруповань військ не тільки на постсоціалістичному просторі, а й в усій Європі. На її території дислокувались чотири загальновійськових і одна танкова армії, чотири повітряні армії, один армійський і три корпуси Протиповітряної оборони, Чорноморський флот. До всього ж, Україна мала стратегічні ядерні сили, до яких входила 43 ракетна армія та важкі бомбардувальні дивізії.
Арсенал такого угруповання складав 6,5 тисяч танків, більше 7 тисяч бойових броньованих машин, до 1500 бойових літаків, понад 1600 стратегічних ядерних боєголовок міжконтинентальних балістичних ракет. Особовий склад нарахував близько 780 тисяч чоловік. Утримання на своїй території могутньої військової сили, призначенням якої було ведення стратегічних наступальних операцій, не відповідало миролюбивому зовнішньополітичному курсу молодої держави, її позаблоковому статусу та оборонному характеру Воєнної доктрини. Тому першочерговими завданнями Міністерства оборони України постало скорочення військових формувань і техніки до необхідного рівня, приведення їх організаційно-штатної структури та дислокації у відповідність до нових умов, розробка програми будівництва Збройних Сил України. Безпрецедентним стало рішенням держави про без`ядерний статус та ліквідацію в односторонньому порядку ядерного потенціалу.

Участь військового персоналу наших Збройних Сил у міжнародних миротворчих акціях створює сприятливі умови для формування позитивного іміджу України у світовому співтоваристві.