Чому українською мовою собака - він (чоловічого роду)?

Ось, що дає тлумачний словник української мови

СОБАКА, -и, ч. і рідше ж. 1. Свійська тварина родини собачих, яку використовують для охорони, на полюванні і т. ін. Їздовий собака. <> Як собак – дуже багато. [Як] собака на сіні – про того, хто сам не користується чим-небудь й іншим не дає. 2. перен. , зневажл. Про злу, жорстоку, недоброзичливу і т. ін. людину. // Уживається як лайливе слово. 3. до чого, перен. , рідко. Той, хто досяг досконалості в чому-небудь; вміла, спритна, завзята в чомусь людина. 4. Рід (Canis) хижих ссавців родини собачих (Canidae); інколи (зокрема, у промисловиків) загальна назва диких ссавців (соболя, вовка, єнота, ведмедя тощо) . Дикий собака динго.

Як бачимо, рід визначається словником. Це єдина обгрунтована відповідь. Хоча тут одразу ж іде примітка, що інколи це слово може бути й жіночого роду.

Во-о-ось!
Тому шо "собака" от якого смысла?
Собака, це то шо "со бока", то бишь, сбоку.
А то тут некоторые до опущения внутренних органов спорят, что нет.

Собака от со боку, оттого и мужской род.

Пёс. Кобель.

В украинском языке много интересного, не только это)

Тоже всегда было интересно, наверное потому же, почему кофе - он...

кофе с прошлого года оно

собка тільки чоловічого роду
наприклд:
вірний собака

Собака може бути як і жіночого, так і чоловічого. Більше сконяються до чоловічого, до жіночого відноситься лише інколи.