Подскажите украинские музыкальние термины повзаимствованые с немецкого?

ЛЕЙТМОТИВ [нем. Leitmotiv] Провідний мотив, гармонійний або мелодійний зворот, що повторюється в музичному творі (переважно оперному) .
1. Муз.
Гармонический или мелодический оборот, повторяющийся в музыкальном произведении в качестве характеристики или условного обозначения персонажа, предмета, явления, идеи и т. п. Л. симфонии. В оркестре звучит л. героя оперы

ТУШ [нем. Tusсh] невелика музична п'єса фанфарного складу; виконується як урочисте привітанні під час вшанувань
Короткая музыкальная пьеса, исполняемая в торжественных случаях (при чествовании, приветствиях, вручении наград и т. п.) , большей частью на духовых инструментах.

УНТЕРТОН [нем. Untertöne] (нім. , від нижчий і звук) додатковий тон, що звучить одночасно, але нижче від основного тону, протилежний обертону, що звучить вище.

Муз. Тон, входящий в состав сложного звука, более низкий, чем основной; добавочный низкий тон.

ФОРШЛАГ [нем. Vorschlag] (нім. , від перед і удар) мелодійна прикраса з одного або кількох звуків, що передують основному звукові мелодії.

Муз. Мелодическое украшение из одного или нескольких коротких звуков, предшествующих основному звуку и при исполнении как бы сливающихся с ним.

ОБЕРТОН [нем. Oberton] (нім. , від верхній і звук) складовий тон основного звука, що має більше коливань, ніж основний звук. Склад обертонів визначає забарвлення звуку, або тембр
Муз. Дополнительный гармонический призвук, входящий в состав любого музыкального звука (преобладание верхних или нижних обертонов придаёт звучанию любого инструмента или голоса специфическую тембровую окраску) .

А также названий некоторых деталей музыкальных инструментов:

МУНДШТУК [нем. Mundstuck] Губна частина духового музичного інструмента (нім. )
Часть духового музыкального инструмента, которую при игре берут в рот или прикладывают к губам. М. трубы, флейты.

ВЕНТИЛЬ [нем. Ventil - клапан] Механізм для зміни (звичайно збільшення) довжини каналу валторни, труби і т. п. , доповнює звукоряд інструмента звуками, яких бракує.

механическое приспособление для изменения длины канала валторны, трубы и т. п. , позволяющее восполнять звукоряд инструмента недостающими звуками.

2. ГРИФ [нем. Griff] У струнних смичкових інструментах - наклеєна на шийку дерев'яна пластинка, до якої притискують струни.
1. Муз.
Длинная пластина из дерева или пластмассы у струнных инструментов, над которой натянуты струны.
(есть еще гриф (греч. ) – птица и гриф (франц. ) – штемпель и специальная надпись) .

КАМЕРТОН [нем. Kammerton] джерело звуку; зігнутий і закріплений посередині металевий стрижень, кінці якого при коливанні дають звук певної висоти. Є еталоном висоти звуку при настроюванні музичних інструментів і при співах
Инструмент в виде небольшой стальной вилки с двумя зубцами, издающий при ударе о твёрдое тело звук определённой высоты.

Лiхтар-фонарь. от немецкого свет-licht Вспомню, дошлю ещё.