Не раскладывайте человека На отдельные части - Он судьбы ипотека, От и До в её власти... * (Вопрос далее)

Ліна Костенко – Доля

Наснився мені чудернацький базар:
під небом у чистому полі,
для різних людей,
для щедрих і скнар,
продавалися різні Долі.
Одні були царівен не гірш,
а другі – як бідні Міньйони.
Хто купляв собі Долю за гріш.
А хтось – за мільони.
Дехто щастям своїм платив.
Дехто платив сумлінням.
Дехто – золотом золотим.
А дехто – вельми сумнівним.
Долі-ворожки, тасуючи дні,
до покупців горнулись.
Долі самі набивались мені.
І тільки одна відвернулась.
Я глянула їй в обличчя ясне,
душею покликала очі…
– Ти, все одно, не візьмеш мене, –
Сказала вона неохоче.
– А може візьму?
– Ти собі затям, –
сказала вона суворо, –
за мене треба платити життям.
А я принесу тобі горе.
– То хто ж ти така?
Як твоє ім’я?
Чи варта такої плати?
– Поезія – рідна сестра моя.
А правда людська – наша мати.
І я її прийняла, як закон.
І диво велике сталось:
минула ніч. І скінчився сон.
А Доля мені зосталась.
Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.

По поступкам нашим -и отношение к нам.

Полюбить целое может цельный. А разорванный в клочья любит каждый лоскут по своему и не дай бог такому сказать, что это рванина познаете что такое ненависть.

вот как нас всех * обули*(((

не хорошие мысли приводят человека к нежелательным поступкам за которые сам он после расплачивается - то что человек желает другому к нему же и возвращается

Любовь - инсинуации разума, на тему собственности.
Где есть разумение (умение разумом пользоваться) там нет места любви.
А где нет разума -там любовь, в извращении. ))))