Если прапорщик изначально знаменосец, то почему по украински "прапороносец", а не собственно "прапорщик"?

любят они советские названия

В Украине НЕТ такого воинского звания.

Потому, что слово прапорщик* как знаменосец устарело, а в период ПВМ окончательно утратило первоначальный смысл, как в русском, так и в украинском языках и превратилось в воинское звание.
- - -
*Первоначальное значение слова «прапорщик» — «знаменосец» или «флагоносец». Образовано оно от уже утраченного, но встречающегося в памятниках письменности существительного «прапор» — «знамя», «хоругвь». А оно, в свою очередь, родственно словам «пари́ть» (лететь) и «перо», ведь знамя — то, что возвышается и в каком-то смысле действительно парит над людьми. В 1884 году прапорщиков фактически упразднили во время очередной военной реформы и заменили подпоручиками. Впрочем, реформа была половинчатой, поэтому фактически прапорщики остались: это звание стали давать унтер-офицерам без образования за боевые заслуги, которые после окончания военных действий надо было подтвердить сдачей обязательного экзамена на офицерский чин.
_ПРАПОРЩИК, род. п. -а. Образовано от прапор «знамя» по образцу нем. Fahnrich «прапорщик», собственно «знаменосец»: Fahne «знамя», швейцарско-нем. Venner; см. Шахматов, Очерк 154; Фальк — Тори 288 и ел.; Клюге-Гётце 143.
_ПРАПОР, род. п. -а «полковое знамя», укр. npanip, род. п. прапору «знамя», др. -русск, поропоръ, сербск. -цслав. прапоръ «стяг», болг. прапорец, сербохорв. прапорац «бубенчик, колокольчик», словен. ргарог, ргарогэс «знамя», чеш. ргарог, диал. чеш., елвц. ргарог, польск. proporzec «флаг». || Праслав. *рогрогъ связано чередованием гласных с *рег9 «лечу, двигаюсь», перо (см. переть /, перо, парить). Ср. лит. spafnas «крыло», лтш. sparns — то же, др, -инд. рагдат «крыло», авест. рагэпа- «перо» (Розвадовский, Qu. Gr. 2, 260). Сюда не относится греч. πορφύρα «багрец», вопреки Шрадеру — Нерингу A, 278), где содержится неточная ссылка на Фасмера (Гр. -сл. эт.), последнее, возм., догреч. происхождения; см. Гофман, Gr. Wb. 281. Неубедительно Маценауэр (LF 13, 188). Вост. -слав. формы на -ра- заимств. из цслав.
_ПРАПОР (полотнище, яке є емблемою країни, військової частини, організації тощо), стяг, знамено, к [х] орогва, к [х] оругов, к [х] оругва (також військовий, бойовий); майва, штандарт (також прапор кавалерійської частини, царської особи / глави держави); бандера (на флоті, що вказує на приналежність судна до держави, торговельної / військово-морської сфери); прапорець (на флоті, сиґнальний)
_ПРА́ПОРЩИК, а, чол.
1. У царській армії — молодший офіцерський чин, а також особа, що мала цей чин. Прапорщик, що пристав до нас, жене теж вперед (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 210); Служив він з п'ятнадцятого року, після школи прапорщиків, офіцером на фронті (Андрій Головко, II, 1957, 472); До Герців вчащало багато знайомих, від старих відставних генералів до молоденьких прапорщиків, які тільки-тільки закінчили юнкерську школу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 418).
2. З 1972 р. — звання в Радянській Армії, проміжне між старшинським і офіцерським, а також особа (надстроковик), що має це звання.
_ПРАПОРОНО́СЕЦЬ, сця, чол.
1. Той, кому доручено тримати, нести прапор.
2. чого, перен. Провідник якихось ідей. // Той, хто очолює що-небудь, веде перед у чомусь.

видно тролля по помёту....

Потому что "прапороносец" - это знаменосец, а не прапорщик

А почему в русской армии прапорщик, а не знаменосец? Почему такой вопрос не возникает? Прапороносець - это точный перевод так раз слова знаменосец. Прапорщик - это воинское звание, а знаменосец - это любой человек несущий знамя, например, знамя завода.